- дивацький
- -а, -е.Власт. дивакові; дивний, чудний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дивацький
Смотреть что такое "дивацький" в других словарях:
дивацький — прикметник … Орфографічний словник української мови
дивацтво — а, с. Властивість за знач. дивацький. || Дивацькі дії, вчинки … Український тлумачний словник
чудернацький — а, е. 1) Власт. чудакові; дивний, дивацький. 2) Незвичайний за формою, змістом; химерний, вигадливий … Український тлумачний словник
дивний — I (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), дивовижний, дивоглядний, чудернацький, диковинний, дивочний; химерний, химеристий, курйозний, фантастичний, потойбічний (який виходить за межі звичайного, нормального); екзотичний… … Словник синонімів української мови
чудерний — на, не, Ол. Дивний, дивацький, чудернацький … Словник лемківскої говірки
